Вперше я почала переходити на українську ще в школі, але тоді люди з мого оточення просили — «Лида, говори нормально, на русском»…

0
114

Вперше я почала переходити у спілкуванні на українську мову ще в школі, але тоді люди з мого оточення просили — «Лида, говори нормально, на русском» і подумала я, що напевно буду таки російськомовною, напевно забагато суржику та й не гарно виходить (а хочеться ж, щоб одразу солов’їна була 😅)…

Зрештою, коли переїхала до Києва в мене була друга спроба, адже потрапила до нового середовища, яке не мало упереджень до мови, якою я спілкуюсь. А ще майже всі говорили українською і це було так круто, так мотивувало! Особливо для мене, для людини з маленького досить пострадянського міста, де українською говорило декілька людей — це прям вау чути рідну мову зі всіх сторін!

За тим шлях переходу з однієї мови на іншу був не простий: часом, хотілось замінити на російський аналог, потім мова була дуже літературна і не знала як адаптувати молодіжний сленг, або погані слова (тільки тсс 🤫), а найскладніше було перейти думками на рідну, бо коли ти з дитинства, з перших років вживлюєш у мозок лише російську — то так, попрацювати є над чим.)

А за тим відбулось щось… Ніхто не міг подумати, що я з центру нашої країни, було два варіанти: або із західної України, або з Києва. А коли казала, що я взагалі з дитинства російськомовна — не вірили 🤷‍♀️ Більшість моїх російськомовних колег і друзів казали, що хочуть говорити українською, бо з моїх вуст вона гарно лунає, мої рідні почали переходити на українську при спілкуванні зі мною, зокрема улюблена малеча 😍

Хоча інколи я досі вживаю російську, але знаєте що мені говорять?)

— Ліда, говори по-нормальному, українською ☺️

Правда, у мене була україномовна школа і садочок, де вихователі і викладачі говорили українською, окрім рідкісних випадків. Також мій дідусь спонукав спілкуватись на українській, адже як він казав: «Хто не говорить зі мною на рідній мові — той мене не поважає» 😁

Та поки самостійно не прийняла рішення — діла не було.)

Загрузка...

Знай, лиш тобі вирішувати: мова, чи не мова. Проте якою б ти не спілкувався, маєш знати, що в Україні є одна державна мова. Цінуй її, адже більше точно нікому 😌

І якщо хочеш бути україномовним — просто будь! А всі перепони — це дрібниці.

Лідія Фесенко

Загрузка...