Днями вибирали новий телефон доньці. Зайшли в «АЛЛО». Приязний хлопчина одразу ж взявся нас обслуговувати…

Новости

Днями вибирали новий телефон доньці. Зайшли в «АЛЛО». Приязний хлопчина одразу ж взявся нас обслуговувати. І робив це досить фахово та ненав’язливо. Але, на жаль, москвинською. При тому, що ми з доньками увесь час спілкувалися українською. Я вирішив витримати паузу… З моделлю телефона визначилися досить швидко, залишилось обговорити деякі опції. Консультант логічно переконував, що варто докупити деякі з них. Говоримо:

— А Ви в якій школі навчались ? — У 18…-й. — В українській? — Да. — А чому ж з нами наполегливо ворожою мовою розмовляєте? — Так прощє… Клієнти разниє бивают… Я с пациентамі па-украінскі ґаварю. Там трєбуют! А тут пака нєабязатєльно…

— Ви — лікар???! — Да, інтерн. Савмєщаю… — А можете українською всю свою аргументацію щодо опцій повторити? Тоді погоджусь! 🙂

Консультант майже без запинок вивалює на нас увесь необхідний маркетинговий арсенал добротною українською. Погоджуюсь на всі пропозиції, б’ємо по руках! 🙂 Питаю:

— А в армії служити довелося? — Та, ні. — А хочеться? — Ні, не дуже. Не моє… — То щоб не довелося самому брати зброю до рук, а особливо – дітям, варто переходити на українську всюди. Де її забувають, туди приходять асвабадітєлі з війною. Хіба ні? — Та виходить, що так…

Більше того вечора хлопчина вже не переходив на москвинську. Спілкувались про різне… А на останок відбувся такий діалог:

— Медунівер ім.Богомольця закінчував? — Так. — Коли вступив? — У 2012-му. — Можливо, знав мого приятеля Володю Юричка? — Так, знаю… Але він помер, загинув… Герой. Пам’ятник є у нас… — Тісний світ, Олександре. Щось начебто далеке може виявитися зовсім поряд…

Дівчина, якій ти щойно продав телефон є співорганізатором волейбольного турніру на його честь – «Меморіал В.Юричка – 2019». Приходь!.. — Дякую! Прийду.

Залишали магазин «АЛЛО» ми загалом у доброму гуморі. Одне лише непокоїло – чому б власникам мережі Алло не видати просту інструкцію для консультантів: зустрічати УСІХ клієнтів державною мовою, а на іншу (англійську, французьку, російську тощо) переходити по-можливості лише на прохання конкретного відвідувача? Це ж так просто! І така мала ціна за те, щоб війна та зараза рускава міра відступили з наших теренів і ніколи не поверталися…

Oleksandr Martynenko