ІНСАЙД: на цих виборах нас чекає війна СБУ і МВС. Порошенко з Аваковим — вороги, бо він робить ставку на Тимошенко… «ворог мого ворога мій друг»

Новости Общество Социальные сети

Rustam Isakov

схоже, на цих виборах нас чекає війна СБУ і МВС.
Із МВС ситуація зрозуміла. Свого часу, почавши війну проти Яценюка, Порошенко хотів підпорядкувати собі і МВС. Тоді була активізована справа про рюкзаки і були атаки на Авакова по іншим напрямкам. Врешті, змістити Авакова не вдалось, але Порошенко отримав собі ворога, який тепер робить ставку на Тимошенко по принципу «ворог мого ворога мій друг».

Складніша ситуація із СБУ. Ходять чутки, що Грицак давно втратив довіру президента і має репутацію «зрадника», оскільки відмовився виконувати делікатні президентські доручення на виборах. Замінити Грицака мав нині знаменитий Семочко. Але, розуміючи загрозу, Грицак злив компромат на Семочка в пресу і дискредитував конкурента. В результаті, питання заміни Грицака відклали на потім, а президент через голову очільника СБУ спирається на його заступників. Питання виборів курує не менш відомий «розвідник» Демчина.

У сфері відповідальності СБУ організація «пресингу» проти основних конкурентів «в полях». Спочатку основними конкурентами вважались Гриценко і Тимошенко, зараз основна увага спрямована на Тимошенко і Зеленського.
Ідея проста. Вся регіональна активність конкурентів має супроводжуватись «народними протестами» і хаосом. Куди б не поїхав конкуруючий політик, скрізь його мають зустрічати бородаті хлопці в камуфляжі, які говорять від імені всіх, хто «кров проливав» і гнівно звинувачують, заставляючи виправдовуватись, що Гриценко не розвалював армію, Тимошенко не агент Кремля, а Зеленський не наркоман. Президент із томосом, пошаною і перерізанням стрічок, а конкуренти із скандалами, сутичками і виправданнями. Вражаючий контраст.

Як би це не прикро звучало в країні, де авторитет армії здобувався на війні, але на сьогодні більшість формалізованих організацій колишніх АТОшників тією чи іншою мірою обслуговують місцевий криміналітет, котрий, у свою чергу, залежить від силовиків і місцевої влади. Тому організація «АТОшних протестів» справа техніки. Це свого роду як «суботник» у представниць певної професії. До певного часу це були мляві акції, що обмежувались плакатами і перфомансами бороданів у камуфляжі з плакатами. Виключенням було лише побиття активістів Гриценка у Одесі, але там схоже, просто виконавці Труханова перестарались.
Проте ситуація не стоїть на місці, вона загострюється і входить в гарячу фазу.

Тільки за останні дні поліція втручається у діяльність СБУшників, котрі ведуть стеження за Зеленським, Корчинський (старий СБУшно-ФСБшний провокатор) зі своїми людьми закидав шашками регіональне представництво Батьківщини, мітинг Тимошенко у Білій Церкві закидали шашками, поліція у Києві на мітингу Тимошенко затримала представників С14, котрі діють під дахом СБУ… далі буде. Очевидно, що період позиційної боротьби себе вичерпав, і сторони підходять до контактної взаємодії. Аваков, поліція і нацкорпус проти СБУ, Демчини і С14. Це як мінімум.
Це не смішно. Руйнівний ефект протистояння силових структур всередині воюючої країни може мати наслідок, порівнюваний із ядерною війною. Хотілось би вірити, що розуміння цього є у тих, хто приймає рішення.

Джерело