Донесіть до виборців!! Розвідник ЗСУ, уродженець Камчатки, який послав бійців на смерть, отримав від президента орден «За мужність» та інші державні нагороди

0
303

Євген Шевченко

Про везіння на війні, коли кулі пролітають в сантиметрах від тебе…

Відео знято бійцем добровольчого батальйону «Донбас» Коля Кукса (Nikolas Kuksa) 31 січня 2015 року під Вуглегірськом.

Окремо варто додати, що за півгодини до зіткнення із окупантами розвідку даної ділянки дороги від Дебальцево і до самого Вуглегірська проводив 73 МЦСО (спеціальна розвідка ВМС ЗСУ) під командуванням сумнозвісного Едуарда Шевченко. І саме Шевченко доповів у штаб, що дорога чиста і ворога там немає — ця доповідь і недостовірні дані призвели до трагічних наслідків: в бою загинули п’ятеро бійців батальйону «Донбас» і не меньше шести бійців 30-ї бригади ЗСУ.

Досі лишається незрозумілим, яким чином проводилась розвідка і чи проводилась вона взагалі, адже не помітити засідку із ворожими танками та БМП досить складно… Відповідь на це давно мав дати головний військовий прокурор Анатолій Матіос, але за чотири роки воно виявилось неспроможним провести розслідування, з‘ясувати усі обставини трагічних подій і відправити винних у злочинній халатності офіцерів у тюрму. Хоча не меньш дивним і є факт того, що Вуглегірськ було захоплено 29 січня, але генштаб замість проведення миттєвої контратаки дав ворогу дві доби на облаштування оборонних позицій і відправив туди наші війска лише 31 січня…

Зрештою розвідник Едуард Шевченко, який послав бійців на смерть, отримав державні нагороди від начальника генштабу Віктор Муженко і став повним кавалером ордену «За мужність», а бійців батальйону «Донбас» у пропагандистському фільмі Порошенка «Дебальцево» брехливо звинуватили у трусості і відмові виконувати бойові накази… і це лише один з прикладів того, як діюча влада злочинців називає героями, а звичайних солдатів, мужніх, самовідданих та героїчних поливають брудом і звинувачують в усіх гріхах.

Джерело

*******
Едуа́рд Григо́рович Шевче́нко — український військовик Військово-Морських Сил Збройних Сил України, капітан I рангу. Лицар ордена Богдана Хмельницького, повний кавалер ордена «За мужність».

Біографія

Народився 1977 року на Камчатці (РРФСР) в родині військового, продовжив сімейну традицію чоловіків-військовослужбовців. Строкову військову службу проходив у місті Владивосток.

2000 року закінчив навчання в Чорноморському вищому військово-морському училищі ім. Нахімова, м. Севастополь[1] та у званні лейтенанта розпочав службу в морській піхоті України.

На початку 2014, коли почалась російська збройна агресія проти України, обіймав посаду командира загону 73-го морського центру спеціальних операцій. У березні 2014 підрозділ Едуарда Шевченка на полігоні «Широкий Лан» почав готуватися до можливої ​​атаки «зелених чоловічків» з боку окупованого Криму.

З початку червня 2014 перебуває в зоні АТО. Брав участь у визволенні Слов’янська, Торецька, Краматорська, у боях за Сіверськ і Ямпіль. Воював під Вуглегірськом, Дебальцевим і Рідкодубом, де його група фактично «витягала» з оточення бійців 25-го батальйону «Київська Русь».

Після Іловайської трагедії його група супроводжувала й забезпечувала рейд 79-ї та 95-ї аеромобільних бригад у район розташування противника біля Гранітного, вказувала місця для спорудження водних перешкод. Командир зайшов туди першим, а вийшов останнім.

Так, перед узяттям Торецька, Шевченко сам, у цивільнім одязі, зайшов у місто, щоб оцінити обстановку й підконтрольні бойовикам об’єкти. Після цього зведений загін з 33 осіб під його командуванням дістався до Торецька в обхід сепаратистських блокпостів, через поля, і протягом півгодини підняв українські прапори над адміністративними будівлями. Після цього бійцям довелося майже вісім годин чекати приходу основних сил ЗСУ. Це були 7 годин 40 хвилин безперервного обстрілу — з танків, стрілецької зброї, ПТРК. 33 українських вояки протистояли 200 бойовикам, 2 танкам і БМП. Тільки по міськраді, де зайняли оборону бійці Шевченка, танки стріляли 29 разів. Коли ворог підійшов упритул, Шевченко наказав бійцям сховатися в підвалі, а сам піднявся на дах будівлі, щоб викликати вогонь на себе. Група не втратила жодного бійця в цьому бою, лише трьох поранено[2].

У березні 2016 призначений на посаду начальника 73-го МЦСО, в/ч А1594, м. Очаків[3].

У травні 2017 військово-лікарська комісія (ВЛК) діагностувала посттравматичний синдром внаслідок служби в зоні АТО і визнала командира обмежено придатним до військової служби. На підставі висновків ВЛК Шевченко був виведений у розпорядження Генерального штабу. Шевченко не погодився із цим рішенням та подав позов до адміністративного суду. 7 вересня 2017 року суд визнав дії керівництва протиправними та зобов’язати направити офіцера на повторне проходження ВЛК[4][5]. 26 лютого 2018 року Одеський апеляційний адміністративний суд у справі №483/1384/17 скасував постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 вересня 2017.

Джерело