Puer

У тимчасово окупованих містах України продовжують з’являтися гауляйтери. Як правило, це представники вже забороненої ОПЗЖ. З їхньою допомогою російські окупанти намагаються встановити свою владу. Однак у Мелітополі та Енергодарі люди активно пручаються, виходять на мітинги і не підкоряються незаконній владі.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Любителька російської мови та шанувальник Криму
У Мелітополі керівником окупаційної адміністрації себе призначила 57-річна Галина Данильченко. Вона була депутатом та секретарем Мелітопольської міської ради, обиралася від Партії регіонів, а потім від ОПЗЖ. Починала свою кар’єру з бухгалтера місцевого заводу підшипників ковзання у 2000 році. А за п’ятнадцять років очолила його.

Її вважають ставленицею місцевого бізнесмена та одіозного політика Євгена Балицького, який і володіє цим заводом. Балицький у Мелітополі володіє ще кількома заводами та фірмами.

У Запорізьку обласну раду у 2010 році він обрався від Партії регіонів. У 2014 році на позачергових виборах пройшов до парламенту по одномандатному округу та увійшов до фракції Опозиційний блок.

Два сини Балицького живуть у Криму, сам він часто там буває. У ЗМІ він заявляв, що Крим ніколи в Україну не повернеться. Під час війни Росії проти України він став співпрацювати з ЗС РФ та увійшов до окупаційної адміністрації міста. Тут він відповідає за “силовий блок”.

Як розповідають активісти Мелітополя, насправді реальним керівником незаконної окупаційної адміністрації є Балицький, а Данильченко – його пішка.

Колаборант прославився тим, що оголосив про створення у парламенті групи “За мир та стабільність”. Депутати цієї групи у вересні 2014 року завітали до Держдуми. Щоправда, Балицького серед них не було.

Також він був помічений у кнопкодавстві і показував непристойний жест журналісту, який його знімав. А в грудні 2016 року вніс законопроект “Про забезпечення державної підтримки щодо розвитку, популяризації та захисту російської мови як мови меншин”.

Недарма його “візаві” Данильченко тепер відключила у Мелітополі всі українські канали, а також пропонує відключити український інтернет та мобільний зв’язок. Крім того, з 4 квітня вона збирається перевести всі школи та садочки на російську мову. А російським пропагандистським каналам вона заявила, що у Мелітополі “нудьгували за російською мовою”.

Днями Данильченко за допомогою російських окупантів заблокувала 13 тонн гуманітарної допомоги, яку українці доправили до міста. Кажуть, вона зі спільниками збирається її розпродати або передати проросійським шанувальникам.

Погрожує своїм супротивникам
В Енергодарі також з’явився свій гауляйтер – депутат міської ради від ОПЗЖ 48-річний Андрій Шевчик. У своєму зверненні до жителів міста Шевчик заявив, що його підтримують представники спілки воїнів Афганістану та козацтва. Пообіцяв скоро їх представити.

Шевчик нічим особливим у політиці чи громадському житті міста не відзначився. Хіба що фотографувався із депутатами на корпоративах. Він працює провідним інженером на Запорізькій АЕС. До речі, цю атомну станцію 4 березня захопили російські окупанти.

Ми поки що не виявили серед воїнів-афганців тих, хто підтримав Шевчика. “Я вас благаю, я в очі не бачив цю скотину. І ніхто з моїх знайомих афганців не знає його”, – сказав нам голова Енергодарського союзу ветеранів Афганістану Петро Буланний.

Брат Шевчика, Юрій, живе у Москві. На сторінці свого брата-колаборанта він його активно захищає та загрожує тим, хто виступає проти нього. Сам же Андрій Шевчик теж натякає на неприємності тим, хто його критикує у Facebook.

Шевчик з дружиною
Сестра зрадника Олена Кюбар живе у Тарту, Естонія. Що цікаво, серед родичів Шевчика є людина, яка мешкає у Бучі, містечку, яке зруйнували окупанти, вбили там багато мирних жителів.

А його син Дмитро проживає у Харкові, який серйозно постраждав від обстрілу російських військ.

Джерело