Puer

3 nочатку російcького вторrнення в Укpаїну багато nредставнuків російськuх еліт кілька разів змінuлu свою позицію по відношенню до війнu та ситуації в країні.

Зараз ці настрої зробuли ще один вuток — теnер дуже багато хто незадоволений особuсто Володuмuром Путіним. 

Причому цієї позиції дотримуються і ті, хто виступає за продовження війни, і ті, хто бажає миру.

Про це пише російське видання “Медуза”, посилаючись на близькі до Кремля джерела. Причина дистанціювання від “царя” – все ті ж санкції проти Росії, які начебто тільки “зміцнюють” економіку країни.

Більшість кремлівських та урядових чиновників просто не знають, що робити, — і з жахом думають про те, як запроваджені санкції позначаться на їхній кар’єрі та житті. І якщо в квітні ще відчувалося “патріотичне піднесення” — багато хто у владі публічно закликав до війни до “переможного кінця”, то на кінець травня серед російських еліт знову переважає песимізм.

“Жити як раніше не вийде, про розвиток немає і мови. Але якось жити можна — сірий імпорт, торгівля з Китаєм та Індією”, — перераховує близьке до уряду джерело видання.

Водночас у Кремлі, як і раніше, не бачать реалістичного сценарію, за якого влада могла б закінчити бойові дії в Україні — і зберегти свій рейтинг.

Задоволених Путіним майже нема. Бізнес та багато членів уряду незадоволені тим, що президент розпочав війну, не подумавши про масштаби санкцій — з такими санкціями жити нормально не можна. “Яструбів” не влаштовують темпи “спецоперації”. Вони думають, що можна діяти рішучіше.

Ці слова джерела “Медузи” підтвердили ще двоє людей, близьких до президентської адміністрації, а також двоє співрозмовників, близьких до уряду.

Близькі до АП джерела уточнюють, що позиція “яструбів” (насамперед силовиків) проста: “На їхнє розуміння, якщо вже вплуталися — давати слабину не можна. Потрібно діяти жорсткіше”. Під цим “жорсткішим” мається на увазі широка мобілізація резервістів і війна 

“Путін просто не хоче думати про економічні труднощі, які очевидні для більшості чиновників, і тим більше не хоче пов’язувати їх із війною”, – наголошують два близькі до АП джерела.

На такому тлі у владі дедалі частіше обговорюється тема майбутнього після Путіна. “Це не про те, що Путіна прямо зараз хочуть скинути і готується змова. Але є розуміння, або побажання, що в досить найближчій перспективі керувати державою він не буде”, — пояснює одне з джерел. “Президент накрутив, але потім усе можна буде виправити — якось домовитись [із Заходом та Україною]”, — додає ще один співрозмовник.

За його словами, у Кремлі негласно обговорюються навіть постаті наступників. Серед них мер Москви Сергій Собянін, заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв та перший заступник голови АП Сергій Кирієнко.

Кирієнко останнім часом регулярно спілкується з Путіним щодо Донбасу (чиновник нещодавно став кремлівським куратором цього регіону) та економіки. При цьому інформація джерел “Медузи” щодо планів самого Кирієнка розходиться: деякі вважають, що він хоче як мінімум стати прем’єр-міністром; інші впевнені, що своєю активністю він намагається довести ефективність посади в АП.