Puer

Той факт, що війна переходить у затяжну стадію — було зрозуміло вже десь у середині березня. Ще до втечі московитів з-під Києва, Чернігова та Сум.

Але одна справа зрозуміти розумом, а зовсім інша — на емоційному рівні.

Швидко нічого не завершиться. Це війна на місяці і цілком можливо на роки. Все життя, яке було до — вже ніколи не повернеться. Прийняти цю реальність складно.

Зараз панує важка емоція. Новини з фронтів складні, втрати болючі, перспективи не очевидні.
АЛЕ.

Давайте згадаємо, що ще два місяці тому московська орда стояла під Києвом. І у битві за Київ ми перемогли.

Давайте згадаємо, що московський план «втарого етапа спецопєрації» полягав у повному оточенні усього донбаського угрупання ЗСУ і відрізання цілого Сходу України, аж по Дніпро. І цей план повністю провалився.

Згадаймо про те, що згідно заяв ворога, у нас вже три місяці «немає авіації та ППО», але насправді є і те, і інше.

Згадаймо, що поставки західної зброї на початку широкої війни були геть не очевидним і вирішеним питанням, а зараз ці поставки таки стабільно йдуть, і буде ще більше, на десятки мільярдів доларів.

Погана новина в тому, що ми лише на початку шляху. Хороша новина в тому, що об’єктивно ми зараз в такій ситуації, яку будь-яка західна розвідка 23 лютого назвала б супер-оптимістичним сценарієм для України на 93 день широкої війни. Бо всі вони давали нам тиждень максимум.

Хороша новина в тому, що в нас є шлях і ми ним йдемо. Просто він буде довгим.

Андрій Іллєнко