Законопроєкт: українських селян планують обкласти податками, які обробляють землю і вирощують продукцію власноруч

Новости

Законопроєкт: з українських селян хочуть стягнути 12 мільярдів гривень

«Слуги народу» не полишають спроб запровадити поставлене податкове зобов’язання для селян — передає DW.com

Після того як перша спроба наразилася на критику, депутати розробили нову ініціативу та винесли її на порядок денний парламенту.

Юрій Макарський живе з землі. На площах у близько 30 гектарів 44-річний селянин з Миколаївщини вирощує з дружиною ячмінь і насіння соняшника.

«На свою техніку грошей нема, домовляюся з людьми — збирають врожай за гроші їхньою технікою», — розповідає селянин. Просторі угіддя у подружжя з’явилися після розпаювання землі колишнього колгоспу і приватизації вільних земель громади, частину отримали у спадок від батьків.

Продають вирощене перекупникам. «Прогодувати сім’ю вистачає. Але запасів жодних нема. Якщо неврожай, то непереливки нам», — каже Юрій у розмові з DW.

Власна земля — єдиний шанс селянина заробити на прожиття. За освітою він зоотехнік, але після закриття колгоспу роботи за фахом в районі немає.

Загрузка...

Юрій боїться, що невдовзі і йому доведеться продати землю або здати в оренду великим виробникам, як це робить більшість власників паїв, які не наважуються обробляти їх самі. Причина — плани депутатів Верховної Ради від правлячої «Слуги народу» запровадити поставлене податкове зобов’язання.

Юрій Макарський боїться, що через новий законопроєкт його змусять позбутися землі, яку він обробляє

Юрій Макарський боїться, що через новий законопроєкт його змусять позбутися землі, яку він обробляє

1220 гривень з гектара

Внесеним на порядок денний Верховної Ради на січень законопроєктом номер 3131-д передбачено, що для селян-одноосібників, таких як Макарський, встановлять мінімальне податкове зобов’язання, яке вираховується на підставі нормативної грошової оцінки землі за спеціально вигаданою законодавцями формулою. У середньому, за розрахунками депутатів, за гектар землі селяни платитимуть 1220 гривень. Ті з них, хто зареєструється фізичними особами-підприємцями — 540 гривень. Ці зобов’язання у повному обсязі стягуватимуть з 2024 року, доти вони зростатимуть поступово.

3131-д — це пом’якшений варіант законопроєкту 3131, який передбачає стягнення по 1400-1500 гривень з гектара для всіх без винятку категорій аграріїв — без перехідного періоду. Улітку 2020 року навколо законопроєкту 3131 точилися палкі дискусії, прем’єр Денис Шмигаль заявив, що з огляду на пандемію і кризу законопроєкт є «передчасним». Після критики у ЗМІ і заяви голови уряду комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики провів позачергове засідання, на якому змінив своє попереднє рішення і замість 3131 підтримав альтернативний проєкт 3131-д.

Депутати розраховують, як зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту 3131-д, що місцеві бюджети по всій країні завдяки їхній новації наповнюватимуться щороку 12 мільярдами гривень. Ці гроші стягуватимуться з двох мільйонів власників землі, які сьогодні самостійно обробляють 8,4 мільйона гектарів землі.

Поставлене зобов’язання порівнюватимуть з вже сплаченими податками. Якщо податків сплачено менше — треба буде доплачувати різницю. Фактично законопроєкт націлений на селян-одноосібників, адже агрофірми вже платять зазвичай більше за новий мінімальний поріг, враховуючи соціальні внески за найманих робітників і податки за орендовану землю.

Загрузка...

Рівні можливості для селян і холдингів?

Народні обранці наголошують, що значні площі українських земель обробляються або здаються в оренду без сплати податків і хочуть із цим покінчити. Депутати вважають, що новий закон встановить рівні умови для маленьких і великих сільськогосподарських виробників і дозволить боротися з «тіньовою» обробкою землі.

Водночас, експерти Головного науково-експертного управління Верховної Ради у своєму висновку щодо першого з групи законопроєктів про поставлене податкове зобов’язання — 3131 — застерігають, що про рівні умови говорити годі. Адже через такий закон в разі ухвалення зросте податкове навантаження саме на особисті селянські господарства.

Читайте також: М’ясо у Швейцарії: дорого — добре для тварин?

При цьому парламентські аналітики більшу проблему вбачають не у «тінізації» з боку дрібних господарств, а у зловживанні спрощеною системою оподаткування з боку великих виробників. Якщо не брати до уваги податкове навантаження на найману працю і на оренду землі — в чому в одноосібників немає потреби — агрохолдинги платять у рази менше податків, ніж депутати хочуть призначити самозайнятим землевласникам. Чимало великих підприємств, зазначають аналітики, замість земельного і подохідного податку сплачують єдиний податок четвертої групи, який становить у середньому лише 300 гривень на гектар.

Вдвічі більше податків

Для Юрія Макарського навіть компромісний законопроєкт в разі ухвалення означатиме вдвічі більше податкове навантаження, ніж дотепер. Досі податківці виставляли йому податкове зобов’язання, виходячи зі зробленої ними оцінки прибутковості його господарства. Адже у Макарського немає штатного бухгалтера, він продає зерно за готівку. Готівкові відносини сформувалися посередниками, яким це вигідно, а для дрібних виробників це зручно — не треба оформлювати податкові накладні на кожну операцію і готувати докладну податкову звітність, на що у селян немає ні часу, ні знань.

За минулий рік, розповідає Макарський, він заплатив з кожного гектару у перерахунку 611 гривень податків — податок на доходи фізичних осіб, земельний податок і воєнний збір. «В деякі роки з цими податками у мене залишається достатньо грошей, а в деякі ледь сходяться кінці з кінцями», — каже селянин.

Макарський вважає, що депутатське нововведення піде на користь агрохолдингам, які зацікавлені, щоб селяни здавали землю в оренду, а не обробляли самі. «Великі холдинги витісняють самостійних селян. Якщо так різко підвищать податки, я не бачу сенсу маленьким виробникам брати землю у самостійний обробіток», — зазначає Юрій Макарський. Він заперечує закиди, що одноосібники замало платять податків. Зрештою, каже селянин, на відміну від агрофірм він має у повному обсязі сплачувати податок на додану вартість на закуплене насіння і добрива, оскільки формально вважається кінцевим споживачем цієї продукції. 

Пітримка малих господарств потрібна, щоб забезпечити зайнятість у сільській місцевості, яку не можуть дати великі холдинги, констатують експерти

Пітримка малих господарств потрібна, щоб забезпечити зайнятість у сільській місцевості, яку не можуть дати великі холдинги, констатують експерти

«Презумпція винуватості»

У пояснювальній записці до законопроєкту 3131-д його автори прирівнюють самостійну обробку землі без реєстрації підприємства до махінацій. «8,4 мільйона гектарів «обробляється самостійно», тобто використовуються у різних тіньових схемах», — зазначено у документі. Такий підхід обурює не лише селян, але і деяких експертів. «Таким чином запроваджують презумпцію винуватості», — розкритикував у розмові з DW Леонід Тулуш з Інституту аграрної економіки. Він нарікає, що нове податкове зобов’язання буде складно адмініструвати — і селянам, і податківцям.

На думку Тулуша, нововведення поставить «одноосібників» у гірше становище, ніж великі агрохолдинги. «Дохідність для «одноосібників» падає, селян таким чином змушують позбутися їхньої землі», — констатує Тулуш. Він переконаний, що впорядковувати законодавство у цій сфері треба комплексно, передбачивши і рівні податкові умови, і підтримку для самозайнятих аграріїв.

Тим не менше, законопроєкт 3131-д здобув політичну підтримку на найвищому рівні, зокрема з боку президента. «Це один з тих законів, який виводить з тіні весь сектор фермерства. Всі мають бути білими, сірих і чорних не має бути. Саме про це закон», — сказав Володимир Зеленський у липні під час зустрічі з представниками бізнесу у Волинській області, слова якого навела у своєму повідомленні інформаційна агенція «Інтерфакс-Україна».

Ще одна ідея: підняти земельний податок

Аналітик Економічної експертної платформи Олег Гетьман вважає, що потреба запроваджувати мінімальне податкове зобов’язання вже давно назріла. «28-30 відсотків земель обробляються «в чорну». Це суттєві втрати для бюджету і викривлення конкуренції. Проблему треба вирішувати», — сказав експерт у розмові з DW.

Однак Гетьман вважає 3131 і 3131-д надто складним і обтяжливим для селян. Експерт підтримує законопроєкт 3131-1, яким замість складної формули розрахунку поставленого зобов’язання пропонується підвищити мінімальну ставку земельного податку приблизно з нинішніх ста гривень до тисячі гривень з гектару. Цю суму доведеться заплатити, якщо загальна сума сплачених податків становитиме менше тисячі гривень з гектара. 3131-1, який базується на розробках групи незалежних експертів, внесли депутати від «Слуги народу», які не підтримують 3131 і 3131-д.

Сімейне фермерське господарство як альтернатива?

Юрій Макарський з Миколаївщини з тривогою спостерігає за ініціативами депутатів. «Мені доведеться подумати, чи не зареєструвати сімейне фермерське господарство», — каже 44-річний селянин. Цей статус означає реєстрацію фізичною особою-підприємцем на єдиному податку. Законопроєктом 3131-д для ФОП передбачена знижена ставка поставленого зобов’язання, яка становитиме 540 гривень з гектара. Цей статус означатиме додаткову бюрократію — подання щоквартальної податкової звітності. Але найбільша проблема: Макарському доведеться продати третину своєї землі. Адже максимальна площа сімейних господарств — 20 гектарів.

Джерело