Вoєнний стан в Україні: чи мoжливе йoгo запрoвадження через агресію Рoсії та що він передбачає

Новости

Російська Федерація сконцентрувала на кордоні з Україною майже 100-тисячний армійський контингент, розвідка США попереджає про можливе вторгнення російських військ одразу у кількох місцях. Кількість російських військ біля кордону з Україною майже така ж, як була навесні, коли Москва оголосила про проведення масштабних навчань. Журналісти-розслідувачі міжнародної групи Conflict Intelligence Team опублікували фото та відео, які свідчать про велике скупчення військової техніки. Окрім поміченої раніше 4-ої танкової дивізії Росії, до кордонів з Україною підійшли підрозділи 1-ої танкової армії, а також окремі частини 49-ої і 58-ої армій Російської Федерації, які атакували Грузію в 2008 році.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба уже попередив Кремль, що новий напад на Україну буде занадто дорого коштувати Росії, тому не варто цього робити. За його словами, санкції, які нині розробляють у світі, здатні зробити боляче російській економіці та гаманцям російських багатіїв.

Водночас російська загроза, яка нависла над Україною, може стати підставою для того, щоб запровадити в нашій країні воєнний стан, як це було вже в деяких областях у 2018 році, коли українській владі довелося реагувати на російську агресію в Керченській протоці. В Офісі президента такі наміри не підтверджують. Зокрема, радник голови ОПУ Михайло Подоляк у коментарі РБК-Україна заявив, що твердження про запланований в Україні воєнний стан не мають підстав.

ТСН.ua нагадує, якими є передумови для запровадження воєнного стану, як відбувається ця процедура і які вона має наслідки.

Підстави для воєнного стану

У законі про правовий режим воєнного стану, ухваленому у 2015 році, передбачено, що воєнний стан вводиться у разі збройної агресії проти України чи нападу на неї, небезпеки незалежності та територіальній цілісності держави.

Загрузка...

Процедура запровадження
Рада національної безпеки та оборони подає пропозицію про запровадження воєнного стану на розгляд президента, який видає відповідний указ. Упродовж двох днів його має затвердити Верховна Рада, після чого указ має бути негайно опублікований у ЗМІ.

Крім того, Україна через генсека ООН зобов’язана негайно повідомити про всі умови воєнного стану державам, які беруть участь у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права.

Можливі обмеження. Військові можуть обмежувати пересування громадян, зокрема в’їзд і виїзд з території ВС, забороняти діяльність партій і організацій, масові заходи, проводити обшуки, змінювати режим роботи ЗМІ та обмежувати доступ до Інтернету. Окрім того, вони отримують право, за потреби, відчужувати майно фізичних та юридичних осіб.

Військове командування отримує право перевіряти у людей документи, а також оглядати їхні речі та автомобілі. Людей, а також підприємства та матеріальні цінності, можуть евакуйовувати.

Призовникам та військовозобов’язаним можуть заборонити змінювати місце проживання без відома військового командування.

Забороняються страйки, масові зібрання громадян, а також проведення будь-яких акцій протесту.

Під час воєнного стану можуть заборонити торгувати алкогольними напоями та зброєю.

На території, на якій введено воєнний стан, військове командування разом з іншими органами влади або й самостійно має право запроваджувати трудову повинність та залучати громадян до робіт оборонного характеру, а також до ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їх наслідків.

Воєнний стан передбачає також встановлення для фізичних та юридичних осіб військово-квартирної повинності.

Під час воєнного стану може бути запроваджена комендантська година – тобто заборона перебування на вулицях в певний час доби без спеціальних дозволів.

Робота органів влади. Якщо у всій державі або в окремих її місцевостях вводиться воєнний стан, парламент збирається без скликання і працює в сесійному режимі.

Поки триває термін дії цього стану, розпустити парламент не можна. Не можуть бути припинені повноваження омбудсмана, міністерств, органів місцевого самоврядування, судів та прокуратур.

Протягом воєнного стану не можна змінювати Конституцію України і Криму, проводити вибори президента та парламенту України, а також органів місцевого самоврядування. Так само забороняється проводити всеукраїнський і місцевий референдуми.

Тривалість воєнного стану. Воєнний стан може бути введений як на всій території держави, так і в окремих її місцевостях – це повинно бути чітко зазначено у президентському указі.

На відміну від надзвичайного стану, який, за українським законодавством, не може тривати довше за 60 днів, закон не встановлює максимального терміну тривалості воєнного стану. Однак в указі про його введення повинно бути зазначено, на який саме час цей стан вводиться.

Воєнний стан скасовується указом президента у разі «усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності».

З такою пропозицією до президента може звернутися або РНБО, або парламент. Указ про скасування воєнного стану негайно оголошується через засоби масової інформації.

Джерело