Дмитро Ярош: Нічого дивного не трапилося… Зараз же ще є шанс ситуацію виправити без зайвої кр0ві

Новости

Дмитро Ярош

Присвячується ПАРЄ
Або, «чому українці мають обирати український націоналізм?»

Нічого дивного не трапилося…

Зрадницька позиція Євросоюзу відкрито проявлялася як під час Революції Гідності, так і протягом всієї російсько-української війни. Голосування у ПАРЄ – це продовження Мінського договорняка, Північних та Південних потоків, словоблуддя про примирення ката і жертви тощо.

Сучасна Європа – стара політична повія, для якої право Нації на свою Державність нічого не варте. Її більше хвилює право жерти та право паруватися (не важливо хто з ким і як).
Такою є об’єктивна реальність.

Ще у далекому 2009 році в одній із своїх статей я риторично розмірковував: «Україна – європейська держава, українці – європейська нація. Так є вже багато тисяч років. Ні у кого з нас немає у цьому сумнівів. Але чи є європейською сучасна Європа? Ось тут – питання».

Ці ж події тільки підкреслюють абсолютну правоту українського націоналізму: тільки розрахунок на власні сили свого народу, а не на «болотяні вогні» різних міжнародних центрів можуть привести нас до Перемоги у війні за Незалежність. Світ поважає тільки сильних, так давайте покажемо свою силу.

Національною ідеєю українців є віршована ідеологема Тараса Шевченка «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля». І тому, Перемога у нашій війні за Незалежність і здобуття Української самостійної соборної держави – це не «минувшина», а найнеобхідніша для майбутнього наших дітей і онуків реальність.

Безумовно, що найбільшим і головним ворогом України є Московська імперія. Звичайно ж, що нам потрібні союзники для того, щоб перемогти у війні за Незалежність. Беззаперечно, що дипломатичний фронт є дуже важливим у цій війні. (До речі, треба подякувати представникам Польщі, країн Балтії, депутатам інших європейських держав, які не продалися Кремлю і підтримують Україну в боротьбі з віковічним ворогом.)

Але, якщо не відбудеться максимальна мобілізація всіх моральних і матеріальних ресурсів нашого народу, якщо не буде завдано остаточної поразки промосковським політико-фінансовим угрупуванням та «капітулянтським партіям» всередині країни, ми не зможемо досягнути перемоги. Або, точніше, переможемо ми не скоро. І жертви будуть набагато більші…

Зараз же ще є шанс ситуацію виправити без зайвої крові. На виборах треба змінусувати ворогів української державності: колаборантів і капітулянтів. Це дасть можливість сформувати українську парламентську більшість і Уряд Перемоги.

На завершення символічний і злободенний вірш Олександра Олеся «Пам’ятай»

Загрузка...

Коли Україна за право
життя
З катами боролась, жила
і вмирала,
І ждала, хотіла лише
співчуття,
Європа мовчала.

Коли Україна в нерівній
борьбі
Вся сходила кров’ю і
слізьми стікала
І дружної помочі ждала
собі,
Європа мовчала.

Коли Україна в залізнім
ярмі
Робила на пана і в
ранах орала,
Коли ворушились і скелі
німі,
Європа мовчала.

Коли Україна криваві
жнива
Зібравши для ката, сама
умирала
І з голоду навіть згубила
слова,
Європа мовчала.

Коли Україна життя прокляла
І ціла могилою стала,
Як сльози котились і в
демона зла,
Європа мовчала.
22. 08. 1931.

Слава Україні!

Джерело