Puer

Засудженим дозволено короткочасно виїжджати за межі колонії на території України на строк не більше семи діб

Конституційний суд дозволив засудженим до довічного ув’язнення виїжджати за межі колонії через смерть або тяжку хворобу близького родича, що загрожує його життю.

Другий сенат Конституційного суду України на пленарному засіданні 20 грудня 2023 року ухвалив рішення у справі Анатолія Лужинецького, якого засуджено до довічного позбавлення волі.

Зокрема, Лужинецький скаржився, що засуджені до вічного ув’язнення не мають тих же прав, які наявні в ув’язнених, що відбувають покарання в виправних колоніях мінімального або середнього рівня безпеки та дільницях соціальної реабілітації виправних колоній, виховних колоніях.

За словами в’язня, засудженим дозволено короткочасно виїжджати за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, без урахування часу, потрібного для проїзду в обидва боки (не більше трьох діб), у зв’язку з винятковими особистими обставинами. Йдеться про смерть або тяжку хворобу близького родича, що загрожує його життю.

Конституційний Суд України зазначив, що стрижневими засадами у питанні виконання та відбування кримінальних покарань у міжнародному праві є однаково гуманне та гідне ставлення до всіх позбавлених волі осіб, незалежно від тяжкості скоєних ними злочинів. Суд наголосив, що механізм виконання та відбування кримінальних покарань для всіх засуджених «не може призводити до знищення людини як особистості, приниження та знецінення її моральних, психологічних, духовних якостей і потреб».

Суд констатував, що можливість кожного відвідати свого тяжкохворого близького родича або бути присутнім на його похованні є складником конституційного права на недоторканність особистого та сімейного життя у сув’язі з людською гідністю, якщо це не є несумісним із гарантуванням суспільної безпеки та охороною громадського порядку.

Конституційний суд вказав, що держава зобов’язана надати кожній засудженій до позбавлення волі особі, незалежно від тяжкості скоєного нею злочину, принаймні потенційну можливість короткочасного виїзду за межі колонії на території України. Проте перед цим потрібно провести всебічне індивідуальне оцінювання загрози від ув’язненого, який збирається покинути колонію.

Отож, суд дійшов висновку, що окремі приписи частини першої статті 111 Кодексу суперечать статтям 3, 8, 21, 23, 24, 28, 32, 64 Конституції України в тім, що вони унеможливлюють застосування до засуджених до довічного позбавлення волі осіб короткочасних виїздів за межі колонії на території України. Тому приписи втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення рішення.

Зокрема, Конституційний суд зобов’язав Верховну Раду протягом трьох місяців привести нормативне регулювання, установлене окремими приписами частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України, у відповідність до Конституції України та рішення у справі Лужинецького.

Як повідомлялося, Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт № 10140-д про вдосконалення процедур суддівської кар’єри.