Puer

Дивно що численні ніби освічені та розумні люди (втім, певно ключове слово “ніби”) поводяться як ображені маленькі діточки, і цим допомагають матьорому дорослому ворогові.

Слідкуємо за руками:

1) НАТО за визначенням – союз ОБОРОННИЙ, який має захищати своїх членів, а не “мір ва всьом мірє”;

2) ми – не член НАТО, і не член з власної провини – поки були вікна можливостей, ми грались у “многнавєкторность” та дружили із рашкою; отже, НАТО не має щодо нас жодних зобовязань, і не має не через те що воно погане, а через ті ж причини чому наприклад ми не маємо зобовязань перед Буркіна-Фасо чи Бутаном – бо ми з ними не укладали відповідних угод;

3) попри те, що НАТО нам нічим не зобовязане, ми отримуємо з країн Альянсу величезну кількість зброї та онлайн розвіддані, і без цієї допомоги наша війна виглядала б зовсім інакше;

4) своїх членів НАТО надійно захистило від російської агресії, і напад на будь-кого з них автоматично означатиме війну одночасно з усіма країнами Альянсу;

5) Росія ставить своєю кінцевою метою ліквідацію незалежної України, здається наразі це зрозуміло вже навіть дебілам, а кому не зрозуміло досі – то це вже той ступінь розумової недорозвинутості, що я не бачу сенсу далі спілкуватись з такими індивідами;

6) Росія кров з носу наполягає на відмові України від перспектив членства у НАТО – і чому б вона це робила? Правильно, тому що дивись пункт 5 – вона прагне якщо не зараз, то трохи пізніше досягнути своєї мети: ліквідувати Україну, а якщо Україна нарешті вступить до НАТО, то з цією мрією доведеться попрощатись, бо дивись пункт 4.

Складаємо разом пункти 1-6 та отримуємо відповіді одразу на два питання: а) чи потрібне нам НАТО, і б) на кого насправді працюють всі ті потвори та дебіли, які переконують нас у зворотньому?

І байдуже що самі вони про це думають з висоти своєї “мудрості” – реально бенефіціаром їхніх зусиль, міркувань та інфантильної “обідки” виступає саме Росія, і ніхто інший.

Наостанок розберемо начебто “непереможний” аргумент наших корисних пуйлу ідіотиків: “НАТО нас не хоче”.

Так, НАТО всі рішення приймає консенсусом, а наразі консенсусу прийняти Україну там нема, оце факт. Далі з цього факту нам втюхують абсолютно незграбну логічну констуркцію: раз зараз НАТО нас не готове прийняти, значить нам це і надалі не треба, і нас туди ніколи не приймуть.

Це абсолютно тупа екстраполяція ситуації “тут і зараз” на ближчу та середню часову перспективу, при тому всі ті хто це повторює “чомусь” забувають що і з Угодою про асоціацію з ЄС, і з безвізом, і з перспективою членства у ЄС все було так само – спершу була відмова або розмови про “віддалені перспективи”, а потім ситуація змінювалась і неможливе ще вчора ставало буденною реальністю.

Ну ок, можна бути малограмотними в новітній історії і не знати що стосовно членства країн Центральної Європи та особливо Балтії у ЄС та НАТО все було точно так само – від заяв про “абсолютну відсутність перспектив” до нинішнього повноправного членства у обох союзах та контингентів “старших” членів Альянсу, які сьогодні захищають нових членів від потенційної агресії рашкостану. Але ж трьох наших українських “європрецедентів” не бачити було неможливо.

То ж чому так відчайдушно голосять наші “настудиніколинеприймутьки”?

Правильно, тому що їхні кволі тупенькі голосочки разом зливаються у могутню симфонію пропаганди кремля, і тому на їхніх інфантильних емоціях та куцемозкості дуже старанно грають професійні свинособачі пропагандони.

От вам і весь столтенберг, мої котики та зайчики, а все інше – від лукавого, себто від пуйла.

Переможемо, і після перемоги таки будемо в НАТО – щоб бути останнім поколінням українців, яким доведеться воювати на нашій землі, а не десь далеко у миротворчих місіях. Слава Україні.

Євген Дикий

Джерело