Puer

Андрій Іллєнко
“НАТО. Зараз в тренді критикувати НАТО, що вони нам недостатньо допомагають. Звичайно, недостатньо. На війні взагалі не буває нічого «достатньо». Але давайте спробуємо трохи подумати. Без зайвих емоцій, хоч зараз це дуже важко.

Україна не є членом НАТО і жодних прямих забов’язань допомогати нам у НАТО нема. Чому так сталося? З багатьох причин. Працювало московське лобі. Це ясно.
Але давайте згадаємо, якою Україна була у 1991, 1994, 2010, та навіть у 2008 році, коли був той самий треклятий Бухарестський саміт.

У 1991 році у нас була комуністична монобільшість у парламенті і президент — ідеолог ЦК КПУ. Чорновіл набрав 25%, але і він ні про який вступ у НАТО тоді не говорив. У 1994 році переміг проросійський кандидат в президенти. У 2010 — взагалі янукович. Уявляєте, у нас янукович президентом був. Не уявляється зараз, так. А тоді пів країни за нього голосувало. У 2008 році який відсоток українців був за вступ до НАТО? 15%? 18%? Щось типу того.

Так от, у НАТО ми тоді не вступили, бо тодішня Україна і Україна сьогоднішня — це дуже різні країни. І це дуже добре, що сьогодні ми такі єдині і патріотичні. Але так було, на жаль, не завжди.

Так, сьогодні ми не в НАТО і альянс не має перед нами юридичних забов’язань.
Але хто сьогодні дає нам зброю? Країни НАТО. Легше нам було би без цієї зброї?
Хто сьогодні лупить московію пекельними санкціями? Країни НАТО. Легше нам було би без цих санкцій?

Хто сьогодні надає нам фінансову підртимку? Країни НАТО. Легше було би нам без цих грошей?
Мало помагають? Так. Треба працювати, вести перемовини, переконувати, щоб допомога була суттєвішою.
Просто нагадаю, що це вперше в історії, коли на боці України найсильніші держави світу. Сто років назад Антанта (тодішнє НАТО) не продавала УНР навіть ліки. І підтримувала наших ворогів. Так було. А зараз не так. І це добре.

І ще. Помагають нам тільки тому, що ми боремося. І боремося дуже успішно. Це головне. Але допомога ніколи не буває зайвою.”

Також на антинатівську істерію відреагував і екснардеп Віктор Чумак:

Вчора слухав спікера ВРУ і трохи офігів, ми можемо поміняти Конституцію заради нейтрального статуса. А нічого, що під час воєнного стану Конституція не може бути змінена? Тільки після перемоги… але там буде все по іншому.

А тільки що Веніславський на ТБ крутиться як вужик, розповідаючи про якісь «нові залізобетонні гарантії» безпеки у новій угоді. Друзі годі страдати шизофренією.

Гарантії від Росії не варті й паперу на яких будуть написані- про це весь світ знає історично.
А відмовлятись від НАТО і просити військові гарантії від членів НАТО – США, ВБ, Німеччини чи Туреччини – це точно обманювати лише самих себе…

Говорити про якусь нову архітектуру світової чи європейської безпеки, коли крім нас ніхто про це ні пари з вуст – це точно самонавіювання. Кричати, що НАТО нам нічим не допомогло – теж явна брехня,

По-перше – ми не члени НАТО що отримати пряму військову допомогу у вигляді військово втручання,

По друге – саме завдяки країнам НАТО і наданим ним озброєнням тримаються наші ЗСУ. І дай Бог щоб це продовжувалося стільки,скільки буде потрібно.

Повторюсь, що текст угоди будуть писати ЗСУ та український народ а не подоляки з арахаміями.