25 Червня, 2024 8:45 pm

Множинне громадянство: антиконституційне та загрожує нацбезпеці чи боротьба за нових українців

В Україні хочуть запровадити інститут множинного громадянства – відповідний законопроєкт 10425 президент Володимир Зеленський вніс на розгляд до Верховної Ради.

За його словами, закон дасть змогу мати українське громадянство всім етнічним українцям та їхнім нащадкам із різних країн світу, окрім, звісно, громадян Росії.

Але вже з першого дня цей документ викликав масу нарікань народних депутатів та суспільства через неоднозначні трактування деяких його положень.

Про те, які загрози для України та її громадян має законопроєкт про множинне громадянство, – у матеріалі OBOZ.UA.

Загроза для держави

Головна відмінність президентського законопроєкту від чинного закону – можливість набуття громадянства України громадянами держав (у законопроєкті вказано список відповідних країн), які можуть це зробити за спрощеним порядком.

Наприклад, громадяни ЄС, Великої Британії, США, Канади, Швейцарії та навіть Японії можуть набувати громадянства лише на підставі декларації про визнання себе громадянином України. Обов’язок припинити громадянство іншої країни на них не поширюється (якщо вони одночасно не є громадянами РФ). З іншого боку, запровадження такого підходу до спрощеного набуття громадянства, по суті, дискримінує тих, хто мешкає в інших країнах. Громадяни Ізраїлю або Мексики, Кореї або Нової Зеландії та багатьох інших держав чомусь не зможуть скористатися такою процедурою.

“Законопроєкт 10425, на мій погляд, є не логічним та що головне – вступає у конфлікт з Конституцією. Тому має одразу декілька спірних та незрозумілих моментів, – говорить народний депутат України Микола Княжицький. – З того, як сформульована норма статті 17 законопроєкту щодо спрощеного набуття громадянства, виходить, що крім декларації про визнання себе громадянином України інші документи не подаються. В інших статтях додається, що він має подати зобов’язання щодо складання іспитів на рівень володіння мовою й з основ Конституції та історії України впродовж трьох років.

Тобто не потрібні жодні бодай мінімальні зв’язки з Україною – людина може все життя жити десь у Хорватії, але одночасно стати громадянином України.

Очевидний ризик такого розвитку подій – неконтрольоване отримання громадянства. Наприклад, це може вплинути на вибори влади. По суті, ми всіх громадян ЄС, США, Канади та інших держав зі списку, вказаного у законопроєкті, запрошуємо стати громадянами України. Тож вибори парламенту або президента України зможуть здійснювати люди, які ніколи в Україні не жили, але стали громадянами країни у спрощеному порядку”, – наголошує Микола Княжицький.

Гіпотетично такий розвиток подій надає стороннім можливість прямо втручатися у внутрішні справи нашої держави. В умовах гібридних війн Росія може організувати масове отримання українського громадянства іноземцями різних держав, і через них організувати зміну або дестабілізацію влади.

Втрата громадянства

Ще більше запитань викликає стаття 20 законопроєкту, в якій йдеться про підстави для втрати громадянства України.

Звісно, логічним є те, що його позбуваються особи, які добровільно набули громадянства країни-агресора. Водночас досить загрозливою є норма цієї статті, яка свідчить про те, що таке саме покарання чекає й на тих українців, які мають “громадянство держави, яка не визначена як держава, громадяни (піддані) якої набувають громадянства України у спрощеному порядку”. Тобто якщо ви маєте громадянство країни, якої немає у затвердженому списку Верховної Ради, то ви можете залишитися без свого українського паспорта.

Наприклад, серед таких держав відсутній Ізраїль, громадянство якого ще до повномасштабної війни мали багато українців. Після нападу Росії цей процес ще більше активізувався. Тобто якщо законопроєкт буде затверджено, то певна частина українського суспільства буде під ударом та можливістю позбавлення громадянства.

“Як саме формувався список держав, які дають можливість набути громадянства за спрощеним порядком, мені незрозуміло. Чому, наприклад, Ізраїль відсутній, а Японія чи Угорщина є – питання без відповідей. Але виходить, що громадяни України, які мають паспорт країни не з цього списку, цілком можуть бути позбавлені українського громадянства. І таких незрозумілих та спірних моментів у цьому документі вистачає.

Питання множинного громадянства вже збурювало і суспільство, і народних депутатів. Саме тому зараз на розгляді КСУ перебуває конституційне подання про тлумачення статті 4 Конституції України, зокрема терміну “єдине громадянство”. Варто зазначити, що підхід, коли громадянин України може мати друге громадянство іншої країни, суперечить Конституції, яка передбачає, що в Україні існує “єдине громадянство”. І всюди в тексті Конституції термін “єдиний” розуміється як “один і не може бути більше”. Наприклад, “єдиним органом законодавчої влади є Верховна Рада України” – означає, що орган, уповноважений ухвалювати закони, у нас один – Верховна Рада, і не може бути більше”, – так коментує цей факт Микола Княжицький.

Чергова спроба та порушення регламенту

Законопроєкт 10425 є по суті доопрацьованою версією законопроєкту 6368, який президент вносив у Верховну Раду ще в грудні 2021 року.

“Законопроєкт 6368 нині не відкликаний з парламенту і включений до порядку денного у вересні 2023 року, – продовжує Микола Княжицький. – Ба більше, профільним комітетом доопрацьовано законопроєкт і зареєстровано комітетський під літерою Д. Законопроєкт 6368, так само як і щойно зареєстрований 10425, викладає закон про громадянство в новій редакції. По суті внесення такого законопроєкту з тим самим предметом регулювання є порушенням регламенту. Щоб формально обійти регламент, було змінено назву документа. Що мав би зробити Офіс президента: відкликати законопроєкт 6368 (але оскільки він включений до порядку денного сесії, рішення про відкликання мала б затвердити Верховна Рада), або цивілізовано розглядати в Раді законопроєкт 6368, ухвалювати його в першому читанні, цивілізовано доопрацьовувати до другого. Немає жодного положення, яке б не могло бути доопрацьоване до другого читання в межах розгляду законопроєкту 6368.

Замість бажання змінити законодавство в рамках Конституції і професійно працювати над ним, Офіс президента вдається до чергового політичного піару. Реанімує тему, яка вже давно обговорювалась. Водночас чи є практична потреба в таких змінах? Очевидно ні, оскільки з 2021 року під час війни це питання більше не порушувалось.

Мені складно прогнозувати долю цього законопроєкту, але в такій формі я точно за нього голосувати не буду”, – зазначив Микола Княжицький.

Comments (0)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *